До 90-річчя Першого українського уряду

30 августа 2007


Выпуск №:


Просмотров: 3542


Внаслідок Першої світової війни у Російській імперії значно загострилися соціально-політичні, національні та економічні суперечності. У лютому 1917 року самодержавний лад було повалено. Буржуазно-демократична революція сприяла піднесенню національно-визвольного руху і в Україні, поділеній між Російською та Австро-Угорською імперіями.

За ініціативи політичних партій, які діяли на той час в Україні, на початку березня 1917 року у Києві було створено Українську Центральну Раду (УЦР), головою якої обрано Михайла Грушевського, видатного українського громадсько-політичного діяча, історика, соціолога, публіциста, письменника, у подальшому автора першої української конституції.

Під впливом революційних подій УЦР перетворилась на лідера українського національно-визвольного руху. За час існування, у 1917-1918 рр., УЦР випустила чотири Універсали, спрямовані на визначення автономії України, організацію роботи уряду та поступове проведення соціально-економічних перетворень.

У Першому Універсалі було викладено вимоги УЦР до Тимчасового уряду про юридичне закріплення автономії України, встановлення при Тимчасовому урядові посади комісара з українських справ, передачу частини коштів, що збиралися до центральної казни Росії, на національні потреби українського народу.

У зв’язку з проголошенням України як автономії у складі Росії, 15 червня 1917 року УЦР ухвалила створення Генерального секретаріату, до складу якого ввійшли вісім членів на чолі з генеральним секретарем внутрішніх справ В.Винниченком, одним з організаторів УЦР, політиком, громадським та державним діячем, видатним письменником.

Декларація уряду від 29 вересня 1917 року визначила напрямки діяльності Генерального секретаріату. Передбачалося створення Економічного комітету, щоб «регулювати всю справу постачання та поділу харчів, сирих матеріалів та палива і разом регулювати всю промисловість і торгівлю». Розширювалися функції існуючих секретаріатів та збільшувалася їх кількість.

Другий Універсал зафіксував результати двосторонніх перемовин з Тимчасовим урядом. Але надалі стосунки відзначились відходом від досягнутих домовленостей і значним звуженням прерогатив Генерального секретаріату.

Перемога Жовтневого повстання 1917 року у Росії фактично відкривала шлях до самовизначення націй колишньої Російської імперії, в цих умовах був здійснений важливий крок до утвердження української державності. Третій Універсал УЦР від 7 листопада 1917 року проголосив: «Віднині Україна стає Українською Народною Республікою». Було визначено її територію, задекларовано демократичні свободи: слова, друку, віри, зібрань, страйків, недоторканність свободи та житла, право вживання місцевої мови у відносинах з установами. Універсал ліквідував право приватної власності на землю (з передачею великих землеволодінь без викупу у власність безземельних або малоземельних селян), встановив 8-годинний робочий день.

Проте повноти влади уряд не мав, паралельно з ним у Києві та інших містах діяли Ради робітничих і селянських депутатів, які втілювали ідеї більшовизму. УЦР втратила контроль за стихійним та інтенсивним розвитком революційних настроїв мас. У січні 1918 року під керівництвом більшовиків у Києві спалахнуло повстання, 8 лютого його зайняли більшовики. Керівництво УЦР переїхало до Житомира.

У Четвертому Універсалі УЦР, датованому 9 січня цього ж року, було записано: «Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу». Країни центральної Європи, підписавши 27 січня 1918 року Брест-Литовський мирний договір, визнали Україну як самостійну державу. Але УНР була неспроможна самостійно відстояти своє існування і звернулася по допомогу до Німеччини та Австро-Угорщини, які ввели на її територію півмільйонні війська. У відповідь УНР зобов’язувалась поставити протягом чотирьох місяців 60 млн. пудів (близько 1 млн. тонн) хліба, 400 млн. яєць, 2, 75 млн. пудів забійної худоби, інших продовольчих припасів, сировини, а також 37,5 млн. пудів залізної руди, лісу тощо. Але окупанти, переконавшись, що УЦР не в змозі забезпечити виконання продовольчих поставок і придушити зростаючий революційний рух, розігнали її.

Діяльність першого українського уряду – Української Центральної Ради була нетривалою в часі, але її історичне значення виходить далеко за хронологічні рамки існування.

Підготовлено відділом з питань внутрішньої політики, зв’язків із засобами масової інформації та громадськістю райдержадміністрації Гортаючи сторінки історії

Комментариев: 1
ноябрь 2007 Ира написал:
 Супер
Оставить комментарий:
(ваш комментарий будет виден после модерации администратором)
Ваше имя:
Ваш e-mail:
(необязательно)
Ваш комментарий:
Все статьи за
























































































































Статей: 2931

Ключевых слов: 82

Комментариев: 42